СВЯЗАТЬСЯ С ПРЕДПРИЯТИЕМ

Адрес:

Украина, 08555, Киевская обл., с. Малополовецкое, ул. Пархоменко 8

Телефон:

+380 показать телефоны

Горох - культура за якою сумують чорноземи

Галузь сільське господарство суттєво відрізняється від інших галузей народного господарства в першу чергу тим, що в сільському господарстві, зокрема в рослинництві, завжди присутні основні складові безпосередньо в ґрунті які дають змогу отримати кінцевий результат – врожай. На порядку денному виникає питання який по розміру? І всім, зрозуміло хочеться отримати високий врожай, але не кожен досягає бажаного результату. Чому?

СКЛАДОВІ ВИСОКОГО ВРОЖАЮ

Сучасний аграрій обізнаний. Він знає, щоб отримати достойний врожай треба додати до тих поживних речовин, що присутні в ґрунті, додаткові поживні речовини у вигляді NPK, крім цього потрібна сірка, бор, кальцій плюс солідна частина таблиці Менделєєва Д.І., яка на ринку пропонується у вигляді різноманітних мікродобрив на хілатній основі, які все більше і більше застосовуються на наших ланах. Разом з цим мало хто, отримавши врожай, проводить розрахунок на скільки збідніла, чи збагатилася земля на якій був зібраний цей врожай. Річ в тому, що на формування однієї тонни врожаю певної культури потрібна відповідна кількість поживних речовин:

 Peremoga_2

Підрахуємо, наприклад, скільки виноситься NPK при врожаї в 60 ц/га зерна пшениці і отримаємо в д. р.: N-192 кг, Р-66 кг та K-96 кг. Тепер порахуємо, скільки міндобрив ми дали під основний обробіток ґрунту під пшеницю з осені. Це, як правило стандартні 200 кг. діамофоски 8-24-24-3S. У весняно-літній період вносимо 300 кг. аміачної селітри 34,4 %. Таким чином за період вегетації пшениці озимої ми внесли в ґрунт 221,2 кг мінеральних добрив в д. р., а з урожаєм було винесено 354 кг д. р.. Різниця складає майже -133 кг. д. р.. Ми маємо від’ємний баланс поживних речовин. Виникає питання – що ж робити, щоб наблизити цей баланс поближче до 0, а то й отримати позитивне значення, як це було в Україні з 1976 по1990 рр.

 Peremoga

Відповідь на це питання здається проста – треба дати більше добрив і все. Але дати - це одна сторона медалі,та спочатку треба їх придбати. А для цього потрібні кошти, яких хронічно не вистачає українському хліборобу. Вартість 1 кг. д. р. знаходиться в межах 8-10 грн. Щоб досягти нульової позначки в балансі поживних речовин нам потрібно витратити додатково 1100-1400 грн./га. Як не прикро таких «зайвих» коштів немає ні у фермерів ні в олігархів. І це приводить до суцільної деградації всіх земель в Україні. Родючість українських земель не безмежна. Майже 25 років ми випробовуємо її на міцність, маючи довгий час величезний відємний баланс поживних речовин в ґрунті. Як зазначають вчені, негативні наслідки цього руйнівного відношення до землі дають про себе знати. Починають спостерігатися земельні масиви заселені нематодом, що приводить до різкого падіння врожайності тих культур, що там вирощуються.

На мій погляд, давно настав час відродження родючості українських чорноземів, якими часто хизуються українці. А хизуватися вже нічим. Сьогоднішній український чорнозем це не той чорнозем, що був 30 років тому. Однією з основних складових ґрунту є гумус. Його наявність в ґрунті стрімко зменшується. Не буде гумусу - не буде і врожаю.

 Читач подумає, а чому на фоні такої вкрай негативної картини по родючості ґрунтів спостерігається отримання відносно високих врожаїв в Україні і влада ставить «завдання» аграріям довести вал виробництва зерна до 80 млн. т. на рік. Відповідь на це питання зрозуміла – вигода сьогодення. Насамперед наука не стоїть на місці – виводяться нові сорти, гібриди, які здатні більш потужно забирати поживні речовини з ґрунту. Іноземці зацікавлені в збереженні родючості власних земель і вважають для себе вигіднішим купити за «зелені» дармового українського зерна і не розорювати власні земельні запаси, зберігаючи їх для нащадків. До речі, у Франції розорано 32 %, Англії – 18,5 %, США – 20 % сільськогосподарських угідь, а в Україні 78%! Україна займає перше місце у Світі по розораності сільгоспугідь і налаштована годувати «напівфабрикатом» у вигляді зерна всю Європу – це явне безглуздя. Та що робити, коли бюджет тріщить, а сільське господарство в нашій державі зробили основним постачальником валюти. Зрозуміло, що безвихіддя не дає можливості прийняти однозначно вірне рішення – фундаментально зайнятися відродженням родючості українських чорноземів, поки ще не пізно. Припинити розбазарювати національне багатство – родючість ґрунтів України.

ЩО РОБИТИ, ДЕ БРАТИ КОШТИ!?

 Якщо ми подивимося на основні складові використання поживних речовин на прикладі пшениці ми побачимо, що основну долю складає азот – 192 кг. д. р. Ціна одного кілограма д. р. цієї речовини на весні перевищує 10 грн. Арифметика проста на азотні добрива потрібно близько 2000 грн.! Ці гроші майже в повному обсязі можна отримати у природи у вигляді біологічно зв’язного азоту який накопичується на корінні бобових культур, зокрема гороху. На цьому місці зауважу – далі річ йде про елементарні основи землеробства, які зрозумілі кожному аграрію, але не кожний з них втілює в життя ці основи по багатьох причинах. Основна з них – господар хоче сіяти тільки прибуткові культури і агронома ставить в положення технічного виконавця його забаганок. Нині всі хочуть заробити в агробізнесі і мало хто замислюється про збереження родючості ґрунтів. В основному на село прийшов споживач того, що накопичувалося природою тисячоліттями. Але, якщо цей споживач прийшов на село надовго, то він буде змушений прийняти умови, що рекомендує наука, інакше швидкого краху в агробізнесі не відвернути.

 А наука на сьогоднішній день з врахуванням сучасної структури сільгоспвиробництва каже, що треба створювати мінімум чотирипільну, а краще шести-семипільні сівозміни. І сівозміна починається в першу чергу з підбору доброго попередника для пшениці озимої. Це сидеральні пари, або ж горох. Економічна привабливість гороху багатопланова. Ця культура в змозі формувати врожай в межах 40-50 ц/га. При цьому після гороху: покращується структура ґрунту і залишається в доступній формі для наступної культури N(90-120), P(25-35), K(30-40). Зрозуміло, що азот накопичується з повітря завдяки бактеріям, що заселяються на корінні гороху. Зверніть увагу – горох на формування свого власного врожаю з повітря вилучає від 250 до 330 кг. азоту в д. р. В цілому ця культура з повітря вилучає екологічно чистого азоту на суму до 5 тис. грн.. на кожному гектарі де він вирощується. Це безкоштовна інвестиція для аграрія від Природи, якою не скористатися великий гріх.

 Привабливість гороху, як попередника під пшеницю озиму вагомо проявилася у 2013 році. Ґрунт після нього можна було готувати в липні, що не зробиш після ультра ранньої сої. Дощова осінь 2013 року лишила багатьох аграріїв можливості завчасно підготувати ґрунт під посів озимини після сої. Оптимальні терміни проходили, дощі не давали збирати сою, а коли з запізненням на 30-40 днів з’явилося погоже погодне віконце – молотили сою, готували ґрунт, зразу ж сіяли озимину і як наслідок пшениця не накущилася. По гороху ж все гаразд.

 Насінництвом гороху ми займаємося чотири роки поспіль. У 2014 році запланували посіяти його на площі 240 га. Тільки у 2011 р. горох дав врожай 15 ц/га з-за сильної посухи у червні. Натомість у 2012 році після цього гороху ми отримали по 60 ц/га пшениці озимої 2-го класу та 30 ц/га ріпаку ярого без застосування азотних добрив! Решту років горох радував врожаєм під 40 ц/га. У 2013 році при разовому ранньовесняному підживленню ( 50 кг. д. р.) отримали врожай пшениці озимої Лист 25 – 80,5 ц/га. Щорічно проводимо випробування різних технологій вирощування гороху. По результатах минулого року прийшли до висновку, що насіння гороху треба обов’язково обробляти протруйниками. Горох потребує захисту від кореневих гнилей та хвороб. По вегетації його необхідно обробляти фунгіцидами. Такий підхід дозволив нам в минулому році отримати на окремих ділянках по 45 ц/га. Під урожай гороху 2014 року перед оранкою ми внесли основні добрива і сподіваємося підняти врожайність гороху до 50 ц/га.

 Горох – це культура інвестор, яка дає надію на суттєве відтворення родючості українських чорноземів з мінімальними затратами .

 Київська обл., Фастівський р-н., Директор СТОВ «Перемога» Малієнко М.В. тел.. 0675044427

03.03.2014г.
Наши контакты
+380 показать телефоны
+380 (67) 504-44-27
Дирекция
Украина, 08555, Киевская обл., с. Малополовецкое, ул. Пархоменко 8
Сообщите, что контактную информацию нашли на портале

A G R O V E K T O R .com

Напишите нам
мы ответим на все Ваши вопросы
Ваше имя

Ваш телефон

Ваш E-mail

Сообщение



код подтверждения x
2009-2017 © АгроВектор. All rights reserved.
КОРЗИНА ЗАКАЗОВ

Продавец Наименование Кол-во Цена  
ОЧИСТИТЬ КОРЗИНУ
ПРОДОЛЖИТЬ ПОКУПКИ
ОФОРМИТЬ ЗАКАЗ
КОРЗИНА ЗАКАЗОВ (0)
ОФОРМЛЕНИЕ ЗАКАЗА
ВЕРНУТЬСЯ В КОРЗИНУ
ПРОДОЛЖИТЬ ПОКУПКИ
ОТПРАВИТЬ ЗАКАЗ