Способи профілактики кетозу в сухостійний період

За оцінками фахівців, мінімум третина дійних корів у перші 50 днів лактації хворіє на клінічний або субклінічний кетоз. Для підприємства це — втрата молока, проблеми з репродукцією стада й значні витрати на лікування. Зменшити вплив негативного енергетичного балансу на продуктивність і плідність корів можна тільки завдяки правильній годівлі їх у сухостійний період.

О. Бабенко,

консультант із програмного забезпечення для тваринництва, компанія HYBRIMIN

Кетоз: замкнуте коло

Найчастіше причиною виникнення кетозу є обмаль енергії на початку лактації. І починається ця проблема ще в останній третині попередньої лактації, а потім триває в сухостійний період. Ожирілі корови не тільки мають ускладнення під час отелення — у перші тижні нової лактації вони їдять значно менше корму, а отже, одер­жують набагато менше енергії ззовні. Як наслідок, це призводить до надмірної мобілізації жиру з організму тварини й підвищення кількості кетонових тіл у ньому. Печінка не справляється з таким навантаженням, вона більше не здатна виконувати свою функцію очищення організму від отруйних речовин. Імунітет тварини послаблюється, розвивається жирова хвороба печінки. Тва­рина значно обмежує спожи­вання корму. Починається розвиток цілого шлейфа захворювань, зокре­ма із порушеннями статевої функції: запліднення не настає вчасно. Що пізніше корова стає тільною, то більша схильність її до ожи­ріння в останній період лактації сухостійний період. Коло замикається.

Як розірвати це замкнуте коло

Годівлю тварин в останній третині лак­тації та в період сухостою слід організувати так, щоб вони взагалі не могли потрапити в описане вище замкнуте коло. Для цього спершу визначимося з цілями, які стоять перед нами до початку тільності.

1) Створити для тварин такі умови, щоб вони на початку нової лактації споживали якнайбільше корму та якнайшвидше вийш­ли з негативного енергетичного балансу.

2) Зняти ризик пологового парезу.

Отже, все починається у третій фазі лактації, коли продуктивність корів уже низька. Тож і годівля їхня у цей період має бути відповідною. Тут уже не місце великій кількості концентратів, захищеним жирам та іншим кормовим добавкам. Приділяємо увагу від­повідній структурі корму (сіно, солома) та мінералам. У цей період тварина поповнює резерви організму. Плід розви­вається поки що не дуже інтенсивно. До кінця лактації коро­ви не повинні бути занадто жирні. їхня вгодованість за шка­лою BCS (body condition score) має становити 3-3,5 бала

Кетоз — це порушення обміну речовин в організмі, що призводить до різкої втра­ти ваги, зменшення надоїв і підвищення вмісту кетонових тіл у крові, сечі та молоці.

Дихання у тварин має солодко-фруктовий запах. Тварини мляві, слабкі. У них немає апетиту. Гній стає твердішим і темнішим. Частково можуть бути порушення нер­вової системи (сліпота, скреготіння зубами, тремтіння, сильна слинотеча). Субклінічні прояви кетозу характеризуються підвищенням жирності молока. Уражується печінка.

Сухостійний період (час із моменту запуску й до отелення, тривалість — шість-вісім тижнів) — найважливіший, оскіль­ки тут закладаються продуктивність і стан здоров'я тварини в новій лактації, а допущені в цей час помилки вже немож­ливо компенсувати на всі 100%. Найперше, що треба зроби­ти, — розподілити сухостійних тварин на дві групи.

Ранній сухостій

Годівлю в ранньому сухостої (від шостого-восьмого тижня тільності до трьох тижнів перед отеленням) слід обмежити. Наша мета — утримати споживання сухої речовини на високому рівні. Нові наукові дослідження засвідчують, що ті тварини, які в цей період значно знижують спожи­вання корму (зазвичай, це тварини, що страждають на ожиріння), після отелення теж їстимуть мало. А це означає, що нега­тивний енергетичний баланс у таких корів буде набагато більший, ніж у тва­рин із допустимою кондицією. Тож вони змушені мобілізувати жирові резерви організму, й ризик захворювання на кетоз у них дуже високий.

Концентрація енергії в раціоні коро­ви в ранньому сухостої має становити від 5,4-5,6 МДж ЧЕЛ/кг СР, сирого про­теїну — 110-125 г/кг СР. Цього абсо­лютно достатньо! На жаль, господар, який у цей період «із добрих намірів» згодовує тваринам концентрати, сам створює собі проблеми у майбутньому.

Кормовий раціон для раннього сухостою містить:

- трав'яний сінаж/сіно (овес, ячмінь, лучна трава — але в жодному разі НЕ ЛЮЦЕРНА!);

- кукурудзяний силос не найкращий корм: у ньому багато енергії (обов'язково стежити за кількістю енергії в раціоні!);

- солома (краще подрібнена й змішана з іншими кормами — 25-40% сухої речовини раціону);

- концентрати не потрібні (хіба що тоді, коли в раціоні є тільки кукурудзяний силос і солома, в цьому разі треба додавати шрот, макуху — не бажано, бо в ній багато жиру);

- висівки можна використовувати, якщо потрібно вирівняти співвідношення Са:Р (1 кг висівок містить 1,6 г кальцію та 12,7 г фосфору);

- мінеральна добавка (мало кальцію, багато фосфору, віта­міни й мікроелементи).

Вітамінно-мінеральна добавка потрібна, насамперед, для забезпечення тварин вітамінами та мікроелементами, які сприяють підвищенню імунітету, а отже, впливають на здо­ров'я майбутнього теляти.

Для профілактики парезу з раціону вилучають корм, багатий на калій і каль­цій, а також із надлишком катіонів (люцер­на, меляса, содагрейн, сода). За день одна тварина має одержувати не більше ніж 60 г кальцію.

Сухостійним коровам не можна згодо­вувати силос і сінаж низької якості, залиш­ки з кормового столу дійних корів, оскіль­ки це дуже негативно позначається на показнику споживання сухої речовини. Зайве нагадувати, що дані про показники поживності кормової сировини и розра­хунок раціону є обов'язковими

Корів-первісток слід вчасно привчати до раціону на роздоюванні

Задля уникнення появи кетозу слід обмежити годівлю корів у період раннього сухостою

Кондиція тварин під час сухостійного періоду не повинна змінюватися. Тільки для тварин, які сильно схудли під час лак­тації, допускається невелике збільшення маси (максимально на 0,2 BCS-бала). В жодному разі не можна допускати схуднен­ня корів, бо це в рази збільшує ризик захво­рювання на кетоз уже перед отеленням

Пізній сухостій

Найскладніший період для корови — перехід від сухостою до лактації. Два-три тижні до отелення називають підготов­чим, або транзитним, періодом. Найго­ловніша мета пізнього сухостою — не допустити занадто великого зменшення кількості споживання корму. Концентра­цію поживних речовин у раціоні збільшують, і для цього є фізіологічні причини: з одного боку — інтенсивне зростання плода, з другого — фізіологічно обумовлене зменшення кіль­кості споживаного корму.

Крім цього, в раціон потрібно ввести крохмалевмісні компо­ненти, щоб у рубці міг утворюватися пропіонат. Пропіонова кис­лота, своєю чергою, подразнює й стимулює до росту ворсинки рубця. Що довші ворсинки, то більша площа всмоктування слизової рубця. А що вона більша, то швидше крізь цю стінку прохо­дять поживні речовини, що дає можливість корові швидше спо­живати новий корм, тобто сприяє активнішому його поїданню. Мінімум два тижні потрібно бактеріям рубця, щоб звикнути до нових кормів, а ворсинкам — щоб зміцніти й вирости.

Що ще можна зробити для профілактики кетозу до отелення:

сухостійних корів утримувати окремо від дійних;

забезпечити комфортні умови утримання:

багато світла й повітря;

вдосталь свіжої й чистої води;

чисті й м'які бокси для лежання;

досить широкі проходи;

простір на кормовому столі (ширина — 75 см на голову);

- догляд за ратицями здійснити до запуску;

- під час вибору генетики враховувати умови годівлі, які є на підпри­ємстві;

- згодовувати тільки дуже якісні силос і сінаж;

- не згодовувати силос, який містить масляну кислоту, а також концен­трати, в яких є жир;

- здійснювати племінну роботу з добору тварин, не схильних до порушення обміну речовин;

- первісток теж вчасно привчити до раціону на роздоюванні, але уваж­но стежити за тим, щоб не було ожиріння (!);

- профілактика парезів;

- профілактика ацидозу завдяки повільному збільшенню концент­ратів у раціоні й збалансованості раціону за структурною сирою клітковиною.

Вміст енергії в раціоні збільшують до 6,4-6,6 МДж ЧЕЛ/кг СР, сирого протеїну — до 140-150 г/кг СР. Дуже важливо, щоб раціон складався з тих самих компонентів, які тварина одержу­ватиме на роздоюванні. Кількість концентратів збільшують поступово й доводять до 2-3 кг/добу.

Максимально можливого споживання корму можна досягти:

- за годівлі якісними, добре консервованими й смачними силосами;

- забезпеченням достатньої кількості структурної сирої клітковини задля зменшення ризику зміщення сичуга й виникнення ацидозу;

- збільшенням частки концентрованих кормів у раціоні до 25-30% у СР.

Оскільки час перед отеленням — це час розвитку імунних функцій і вмісту імуноглобулінів у молозиві, обов'язково слід забезпечити тварин усіма потрібними вітамінами й мінера­лами, особливо магнієм.

Один із допустимих способів годівлі корів у транзитний пері­од — змішування повнозмішаного раціону для раннього сухо­стою із повнозмішаним раціоном для роздоювання, співвідно­шення — 50:50.

Висновки

Щоб уникнути розвитку кетозів, потрібно налагодити пра­вильну годівлю корів протягом усіх фаз лактації та в сухостійний період. Тож краща профілактика кетозу — та, яка взагалі не допу­скає його появи і не містить у собі застосування якихось спеціаль­них препаратів.

Ketoz_3КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Олег Рибас, комерційний директор ТОВ «ТД «ТорМікс»:

З практичної точки зору в умовах товарного господарства доволі складно отримати велику кількість молока від однієї й тієї ж корови, одночасно зберіга­ючи відмінний стан її здоров'я. Тому необхідно використовувати ті препарати, дія яких спрямо­вана на зниження інтоксикації організму тварини, нор­малізацію іонного обміну завдяки збалансованому співвідношенню аніонів та катіонів шляхом використання легкодифундуючих мінеральних речовин.

Це, своєю чергою, сприяє стимуляції поїдання кормів, а отже, збільшенню їхнього споживання, нормалізації обміну речовин, підвищенню тонусу організму завдяки поліпшенню моторики ШКТ та як наслідок — знижує мобі­лізацію жирової тканини без вивільнення надлишкової кількості кетонових тіл.

Широкомасштабні дослідження, які проводили у про­відних господарствах різних регіонів країни (МВП «Катеринославський», ПСП «Пісківське», ПАТ «Екопрод»), дають змогу стверджувати, що закономірне збільшення споживання корму — на рівні 1,5-2 кг за СР — підвищує середньодобові надої протягом усього періоду лактації від 2 до 3,5 л молока щоденно порівняно з контролем.

17.07.2017г.
РАСПЕЧАТАТЬ ТЕКСТ
РУБРИКА: Животноводство
Предприятие
Регион:
Телефон:
+380 показать номер
+380 показать номер

+380 показать номер
Задать вопрос