Бізнес на лікарських травах: у коронакризу попит зростає
У коронакризу зріс попит на рослини-імуностимулятори. У виграші - виробники волошки, ехінацеї, валеріани.
Ксенія Мелешко, журналіст
Є така
світова тенденція, притаманна і для України: заготівельників лікарських трав
стає все менше. Трав’яний бізнес – дуже специфічний, нішевий. В Україні основні
культури збираються з червня по листопад - всього півроку, але для аграріїв,
які шукають нові можливості, - це не перешкода. Тренд «згортання» професії
заготівельників дає шанс, яким можна скористатися.
СПОЖИВАЦЬКІ НАСТРОЇ СЕЗОНУ 2020
У
трав’яного бізнесу є свій великий «плюс»: якщо не вродив один вид рослин – дав
врожаї інший. Навіть засуха на деякі культури впливає добре. Ціну продукції
серйозно корегують зміни споживацьких настроїв.
«Завдяки
коронакризі попит на деякі позиції лікарської сировини знизився практично до
нуля. Наприклад, суттєво впали ціни на полинь, ріп’яшок, звіробій, материнку,
трави яснотки та деревія, - розповів Євген Шумейко, директор ТОВ «Добротрав». -
Але на ехінацею, безсмертник, цвіт та ягоди бузини, шипшину - дуже високий
попит, оскільки в тренді - рослини-імуностимулятори. Зокрема, ціна трави ехінацеї в цьому році подвоїлась».
Сьогодні
на трав’яний бізнес негативно впливає не стільки коронакриза, скільки засуха,
особливо – на Півдні України. Аграріям все важче отримувати врожаї певної
кількості та якості.
В цьому сезоні Європа продовжує закуповувати лікарські
рослини з Україні приблизно у таких ж об’ємах, як і раніше.Зростає експорт вітчизняних трав’яних культур до Китаю, в
країни Азії загалом – поки що це невеликі партії.
ПЕРША ПОРАДА – НЕ СТРАЖДАТИ ГІГАНТОМАНІЄЮ
В світі
більше 90% лікарських трав – дикороси, які завжди будуть більш конкурентними,
ніж культивовані рослини. Легше скосити звіробій в дикому полі, а не вирощувати
його і з хвилюванням чекати від двох до п’яти років коли повернуться
інвестиції. Проте культивування лікарських трав стає вигідним, коли дикороси
неможливо зібрати, або на ринку існують якісь обмеження.
Наприклад,
у світі нараховується 250 видів подорожників. В Україні - 14 видів цього
дикоросу і тільки один культивований різновид. У звіробоя - 400 видів, на
українських землях зростає 24 види. Цікаво, що у кожному регіоні - свій звіробій,
хімічний склад якого суттєво відрізняється від «аналогів». Така ж історія - з
деревієм, який має близько 100 видів, з них тільки 11 ростуть в Україні.
«Треба дуже добре знати кон’юнктуру ринку, щоб розуміти
які культури варто вирощувати, адже трав’яні проекти – це бізнес на кінчиках
пальців, з безліччю нюансів», - пояснює Євген Шумейко, який займається
лікарськими рослинами з 2015 року і сьогодні реалізує свою продукцію переважно
оптом на експорт. Він радить спочатку знайти покупців на
майбутній товар і тільки потім починати вирощувати трави. Важливо розрахувати
як швидко повернуться гроші вкладені у плантації, зорієнтуватися чи вистачить
коштів, якщо обрана рослина дає врожаї на другий, третій рік? Економічні
розрахунки краще робити відразу на два роки, оскільки перші врожаї лікарських
рослин не високі.
У
серйозне виробництво цілющих трав виробники можуть вкладати і мільйони гривень.
Зазвичай в перший рік закладання плантації потрібно орієнтуватися на суми від
50 до 250 тисяч гривень на гектар. Поки прийде гарний прибуток - треба почекати
3-5 років і більше. В цьому бізнесі на швидкі гроші розраховувати не варто.
До речі,
люди які приходять у трав’яний бізнес з зернового досить часто грішать
гігантоманією – хочуть закладати плантації по 100, 1000 гектарів, але один
гектар лікарських трав може затребувати праці та капіталовкладень як 100
гектарів зернових. При вдалому веденні справи, достатньому досвіді і гарному
врожаї з гектара цілющих трав можливо отримати дохід у 20 тисяч доларів. Якщо
порівнювати з зерновими – реально заробити на травах в 10-30 разів більше, ніж
на пшениці.
ЯКІ КУЛЬТУРИ ВАРТО
САДЖАТИ?
Найбільш затребувані в Україні лікарські культури -
шипшина, глід, корінь алтею, лист кропиви, цвіт та ягода бузини, корені лопуха
та ехінацеї. Найбільш поширена серед цілющих українських
трав - м’ята. В нашій країні нараховується 18 видів м’яти та 56 сортів, ця
культура входить в п’ятірку великотоннажних рослин.
«Завжди буде попит на шавлію лікарську, шавлію мускатну
та гісоп лікарський. Сьогодні ці ефіроносні культури вирощують на
Півдні України в дуже малих об’ємах», – пояснює Михайло Федорчук, доктор
сільськогосподарських наук, професор Миколаївського національного аграрного
університету.
Дуже
перспективний напрямок – вирощування рідких видів лікарських рослин на
гідропоніці. Наприклад, гарну ціну має родіола рожева – її корінь зростає на
гідропоніці 4-5 років, в природі цієї рослини все менше.
Добру ціну
може коштувати синюха блакитна, але потрібно знайти збут, це не масовий
продукт. Чебрець – чудова культура, але продати її в Україні дуже важко.
Сортовий чебрець купує тільки АТ «Галичфарм», куди не так просто зайти.
Арніка
горна - дорога сировина, тому що її квіти швидко перетворюються на пух – як у
кульбаби. Так само і волошка, у якої пелюстки стрімко біліють. Вирощувати цю
рослину не важко, головне – вчасно і швидко зібрати сировину. Один гектар
волошкового поля потребує 30-35 робітників, які будуть обривати пелюстки
вручну.
Календулу
теж збирають руками, для цього потрібні 12-16 робітників на гектар... Це
шикарний продукт, але в минулому році його купляли орієнтовно за 50-60 грн за
кг, при собівартості у 70-80 грн. Зараз ціна піднялась до 100 грн. Як кажуть
експерти, якщо ціна календули сягне від 150 грн за кг – тоді є сенс її
вирощувати. Але попит в Україні на якісну календулу – максимум 5-10 тонн.
Якщо в
господарстві добрі грунти, можна займатися кульбабою. Але щоб заробити на цій
культурі – треба прикласти масу зусиль. В 2019 році корінь кульбаби за кордоном
коштував 180-190 грн з НДС, це добра ціна. Але зараз цю рослину в Україні
продають за 120-130 грн з НДС (її споживання зменшилося, а збирати кульбабу
почали більше).
Якісна
ромашка може коштувати і 10 доларів за кг, але якщо посадити не
затребуваний на ринку різновид – будете рахувати збитки.
«Потрібно
займати той сегмент трав’яного бізнесу, в якому можна стати кращим, - радить
Ігор Корнєв, директор НВП «Фітком», який вирощує лікарські рослини вже тридцять
років. - Якщо справою займатися якісно – буде прибуток. Необхідно
мати добрих спеціалістів, які знають як ростуть лікарські рослини. Не лінуйтеся
додатково запросити консультантів: краще кілька разів перепитати, бо нюансів
дуже багато».
З 1990
року Ігор Корнєв займається валеріаною. Щоб зібрати три тони цієї культури з
одного гектара – потрібен колосальний труд і чималі знання. Можна отримати і
більші врожаї, але для цього необхідні суттєві інвестиції. Валеріана
довгий час коштувала 5 доларів за кг, потім її ціна знизилася до 3,5 доларів,
тепер нарешті піднялась до 7-8 доларів. Зокрема, в цьому сезоні потреба у
валеріані дуже висока, оскільки в Польщі - засуха, а в Україні попит на цю
культуру перевищує пропозицію і її ціна зростає. Для довідки: основні
конкуренти України у вирощуванні валеріані – Польща, Болгарія, Франція.
«Не існує таких чарівних десяти культур які варто
посіяти, щоб організувати для своїх онуків бізнес на
сто років, - резюмує Євген Шумейко. - Треба шукати, вкладати гроші і здобувати
власний досвід. Знати де що росте в регіоні, орієнтуватися на
кліматичні можливості і пам’ятати, що ринок лікарських рослин дуже вузький –
всі виробники знають один одного.
У книзі
1920-х років, присвяченій цілющим рослинам, написано що ринок лікарських
культур хаотичний та непередбачуваний. Пройшло сто років – майже нічого не
змінилося. Існує дуже багато видів рослин, чимало ніш і ви не можете знати що
хтось в Польщі посіяв 200 гектарів безсмертника і це обвалить європейський
ринок цієї культури на два роки. Отже щоб не прогоріти, треба вирощувати у
своєму господарстві хоча б декілька культур».
Цікаво, що в цьому році збільшується споживання плодів
шипшини, глоду, рябини, аронії, обліпихи, бузини. Їх все більше використовують для створення екстрактів. У
світі зростає споживання соків, різних напоїв і зменшується інтерес до чаю – в
тому числі трав’яного.
БУДУЙТЕ ЗДОРОВИЙ ГРУНТ ТА ШУКАЙТЕ СПЕЦИФІЧНЕ
ОБЛАДНАННЯ
Для
вирощування лікарських трав дуже важлива якість насіння. В Україні можуть
продати клієнту не просто інший сорт зілля - іншу культуру... З якісним
насінням не просто здобути гарний врожай, але без хорошого насіння точно його
не отримати.
Насіння
лікарських трав дрібне, його треба сіяти на дуже маленьку глибину, де
надзвичайно мало вологи і це проблема. Розсада дає результат швидше, але вона
набагато дорожча.
Ще одна
проблема – бур’яни. Якщо для зернових достатньо внести гербіциди, щоб злаки
обігнали ріст бур’янів і стала можливою механічна культивація, у лікарських
рослин - все по-іншому. Як правило, вони дуже повільно розвиваються (навіть
досвідчені аграрії не завжди отримують сходи), а використання гербіцидів
для лікарської сировини – це, м’яко кажучи, моветон. До того ж вплив гербіцидів
перевірений на малій кількості трав’яних культур.
До речі,
у світі існує великий попит на органічні трави, але в Україні їх
практично не вирощують. І, мабуть, такий бізнес поки що не з’явиться: вітчизняні
компанії не готові вкладати великі гроші у складну справу на довгий термін.
Обираючи ділянку для вирощування цілющих трав, потрібно
звернути увагу не тільки на її екологічність, підходящий ґрунт, хороший дренаж,
циркуляцію повітря та чисту воду, але і на її засміченість бур’янами. Якщо на ділянці росте амброзія або п’ять років нічого не
вирощувалося - насінини бур’янів будуть активно сходити ще 3-5 років.
Щоб
вирощувати цілющі трави, потрібні дві-три ручні прополки, а це чималі затрати.
Наприклад, на плантації валеріани за сезон потрібно зробити чотири
прополки, коштує одна так «процедура» від 5 до 10 тисяч гривень в залежності
від засміченості поля.
Для
культивування кореневої групи потрібно ретельно продумати систему поливу,
інакше врожаїв не буде.
Господарям
необхідно з’ясувати, який інструмент можна призвичаїти для вирощування тих чи
інших лікарських рослин. Одна справа – викопати цілющий корінь з землі, інша –
його помити, висушити, доочистити. Для цього потрібне специфічне обладнання.
«В Європі існує всього кілька заводів, які випускають
спеціалізоване обладнання для вирощування лікарських трав, а в Україні таких
підприємств зовсім немає, тому у цій сфері багато «кулібівщини», - каже Євген
Шумейко. - Дуже важливо всі процеси механізувати, зробити операції
автоматичними (це потребує капіталовкладень) аби знизити собівартість товару. Ринок цілющих трав глобальний – треба бути конкурентним,
оскільки зазору ціни у 2-3 рази не має. Серед наших конкурентів - Албанія,
Єгипет, Індія, Китай, де робоча сила коштує дешево, а, значить, собівартість
продукції нижча».
З ОПТОВИКАМИ – ШВИДШЕ, АЛЕ
ЗА КІНЦЕВИЙ ПРОДУКТ ПЛАТЯТЬ БІЛЬШЕ
«Я ніколи нічого не вирощую, якщо не уклав попередні
контракти, в яких завжди прописую ціни, - розповідає Ігор Корнєв. – Ринок
лікарських рослин нічим особливим не відрізняється, але є науко- та
капіталомістким. Зокрема, щоб продавати врожаї за кордоном -
потрібні чималі кошти. Наприклад, одна поїздка на міжнародну виставку (в США,
Німеччину, Францію або Швейцарію, де проходять найголовніші виставки для
виробників лікарських трав) буде коштувати 1,5-2 тисячі євро на людину. А їхати
треба хоча б втрьох».
Щоб
якомога швидше продати свої врожаї, можна звертатися до оптових компаній, яких
в Україні - декілька десятків, всіх учасників ринку можна знайти в інтернеті.
Оптовики потребують партії товару від 500 кг. Вони готові придбати великий
об’єм лікарської сировини, але за низьку ціну.
Дорожче
заплатять компанії, які роблять з сировини кінцевий продукт. Вийти на них
складніше і документів для співпраці потрібно більше. На практиці такі компанії
готові віддати гроші за вирощене якомога пізніше – через 30-180 днів… Працювати
на експорт престижно, але, як правило, від європейських партнерів розрахунок
приходить через 1-1,5 місяці, а від американських – через 3-4 місяці.
Свою продукцію можна розфасувати по 100-200 грамів і
самостійно продавати в роздріб – наприклад, в інтернеті. На сайтах ціни вищі - в рази, але продажі - в рази менші. В
роздріб бажано продавати дорогі трави (їх сотні видів), які не купиш в аптеці і
чия пересилка буде вигідна покупцю. Яскравий приклад - женьшень. До речі, на
цілющі корені завжди існує стабільний попит.
«Ціни на партії лікарської сировини однієї якості та
кількості можуть бути дуже різними. Наприклад,
у вересні зібране коштує одні гроші, а в січні – вже на порядок дорожче,
але інколи - навіть дешевше, ніж у вересні. Ціна залежить також від того, де
продають врожаї – в Україні чи за кордоном, серйозні важелі мають нюанси
якості», - пояснює Євген Шумейко.
Експерт
підкреслює, що ціна на товар не запам’ятається, запам’ятається його якість.
Якщо для оптових покупців якість сировини може бути трішки гірша, для кінцевого
клієнта вона повинна бути ідеальною! Щоб зрозуміти що потрібно ринку – треба
мати тісні стосунки з покупцями і кілька каналів продажів, необхідно будувати
мережу з постачальників, переробників. А поточні ціни можна дізнатися в
інтернеті, у групах на ФБ. Наприклад, найпопулярніша - «Куплю лікарські
рослини», яка об’єднує 4 000 людей з усієї України.