Сорго цукрове. Резервна культура для виробництва цукру і не тільки…
Сорго цукрове (Sorghum sacchartum) - найбільш посухостійка культура у
світі, характеризується тим, що, на відміну від зернового та віничного сорго, в
соку його стебла міститься понад 10-20% цукру.
У природі немає іншої рослини, яка могла б так швидко
синтезувати сахарозу. Оскільки воно може оброблятися у південних посушливих
районах, де цукрові буряки вирощувати або невигідно, або неможливо, інтерес до
цукрового сорго безперечний.
Рослина цукрового сорго є високорослим кущом (200-350 см),
із соковитими стеблами (до 60% від загальної маси). Урожайність стебел сорго –
20-30 т/га. Біологічні особливості цієї культури дозволяють отримувати добрий
урожай зеленої маси навіть на дуже бідних ґрунтах та солончаках, в умовах
випадання близько 200 мм опадів на рік. Зерно цукрового сорго плівчасте або злегка
відкрите, волоть розлога. Після обмолоту воно залишається в плівках (як просо),
тому за кормовими та харчовими перевагами поступається зерновому сорго.
Найбільш інтенсивно цукор у стеблах накопичується після цвітіння. Максимальна
кількість цукрів рослина містить у фазі воскової та повної стиглості зерна.
Загалом культура використовується у трьох основних напрямках: харчова
промисловість, кормовиробництво та біоенергетика.
Вітамінізований
цукор
Сорти цукрового сорго з високим вмістом цукру в соку було
виведено у США на початку 1940 років у зв'язку з тим, що під час Другої
світової війни знизилося виробництво цукру з цукрової тростини та цукрових
буряків. В даний час інтерес до цукрового сорго як резервної культури для
виробництва цукру пов'язаний з нестачею та збільшенням вартості нафти та
нафтопродуктів, використанням спирту як пального.
Задовольнити потребу населення в цукрі можна за допомогою
розширення посадок цукрової тростини, але у перспективі рентабельніше обробляти
цукрове сорго. За вмістом цукру сік стебел цукрового сорго не поступається соку
цукрової тростини, а ось за складом суттєво відрізняється. Якщо в соку цукрової
тростини міститься тільки сахароза (кристалізуючийся цукор), то соку цукрового
сорго, крім сахарози, є багато глюкози і розчинного крохмалю, що перешкоджає
кристалізації цукру. Тому з соку сорго виробляють не кристалічний сухий цукор,
а сорговий мед і патоку, що мають високу поживну цінність завдяки підвищеному
вмісту глюкози. Саме тому актуальність використання солодких сиропів сорго
значно зростає.
В наш час суспільство стурбоване станом харчової
промисловості: не вистачає продуктів із натуральної сировини, а продукція не
відповідає вимогам за кількістю мінеральних речовин і вітамінів. Щоб доповнити
свій раціон необхідними організму елементами, люди використовують хімічні
добавки та вітаміни.
Цукор із сорго, на відміну від бурякового, є дієтичним
продуктом, який можна вживати хворим на цукровий діабет. До складу солодких
соргових сиропів входять легкозасвоювані мікроелементи та вітаміни, яких немає
в цукрі буряків та очерету. Ці фактори роблять цукор із сорго унікальним і
нагадують за своєю дією на організм людини біологічно активні добавки або мед.
Якщо в рецепт приготування молочних продуктів, дитячого
харчування, напоїв та іншої продукції включити сироп із сорго, ці продукти
будуть не лише смачними, а й корисними (за низької собівартості). Крім того,
при вирощуванні сорго використовується в 3-4 рази менше пестицидів, ніж при
вирощуванні цукрових буряків. Економічним важелем впровадження у виробництво
соргових сиропів є той факт, що собівартість цукру із сорго майже вдвічі нижча.
Сорго - хороша альтернатива тростинному цукру, що ввозиться. Розрахунки
показують, що виведені сорти цукрового сорго можуть забезпечити виробництво 2,5-2,8
т цукру з гектара на землях, що не зрошуються, і до 4,0-4,5 т/га – в умовах
зрошення.
У Китаї цукрове сорго внесено до державного плану
розвитку відновлюваних джерел енергії як найкраще джерело рідкого біопалива.
Щоденна продуктивність - 3,2 л етанолу з кожною 1/15 га його посівів.
Дієтичний силос
Для тваринництва цукрове сорго особливо цікаве вмістом
поживних речовин у силосі. Зелена маса сорго на стадії воскової стиглості зерна
характеризується досить високою перетравлюваністю (62-64%) корму при найбільшому
виході кормових одиниць з гектара. При використанні силос і сіно воно добре
поїдається тваринами. Сорго може забезпечити силосом тваринництво у тих
регіонах, де складно вирощувати кукурудзу. У сприятливих регіонах зони степу
врожай зеленої маси сорго перевищує врожай кукурудзи на 22-35%. Сорго
залишається зеленим і соковитим до кінця вегетації (або до морозів), тоді як
кукурудза на той час вже висихає.
Найбільш доцільно використовувати комбінований силос із
сорго та кукурудзи. При вирощуванні цих культур у спільному посіві підвищується
вихід продукції з одного гектара, покращується якість силосу та збільшується
тривалість його зберігання, а також значно зменшуються ризики при вирощуванні
та втрати поживних речовин. Посів на окремих полях кукурудзи та сорго не дає
переваг ні в урожайності, ні в логістиці, а впливає тільки на якість силосу і
забезпечує більш тривалий період зберігання за умови дотримання технології
закладки. Крім того, завдяки дієтичним властивостям сорго застосування силосу з
нього покращує перетравлюваність грубих та концентрованих кормів.
В останні роки у зв'язку із зменшенням площ цукрових
буряків актуальною стала проблема нестачі в кормах цукру, що легко засвоюються.
Відсутність у раціонах відходів переробки цукрових буряків змушує тваринницькі
комплекси купувати дорогі харчові добавки чи масово використовувати патоку.
Вміст цукру у змішаному силосі із сорго та кукурудзи дозволяє вирішити цю
проблему, тому що в ньому міститься в 3,5-4 рази більше цукрів порівняно із
силосом із кукурудзи.
Використання в
біоенергетиці та ґрунтозахисна роль
У біоенергетиці існує три напрямки використання цукрового
сорго: виробництво біоетанолу, твердого палива (брикети, пелети та ін.) та
біогазу. Вихід біоетанолу залежить від вмісту цукру в соку. Залежно від
сортових особливостей та фази збирання в соку сорго може містити до 8-20%
цукру. При середній врожайності зеленої маси 40 т/га можна отримати 6-12 т
спирту з 1 га та 12-15 т побічної продукції (вичавки), які можуть бути
використані в кормовиробництві або як тверде паливо.
Сорго успішно може вирощуватися на землях
сільськогосподарського призначення, де спостерігається забруднення ґрунту
внаслідок господарської діяльності підприємств з видобутку та переробки
корисних копалин. Вирощування сільгосппродукції поблизу таких промислових
підприємств стає неможливим. Найбільш доцільно з наукової точки зору в такій
ситуації створити біоенергетичну сівозміну, в якій центральне місце відводиться
цукровому сорго. До того ж у таких умовах не виникає суперечок щодо розподілу
земель під виробництво зерна та вирощування сировини для біоенергетики. За
такого підходу не потрібно відривати площі, зайняті під зерновими, на
вирощування біоенергетичних культур. Більше того, завдяки вирощуванню сорго
забруднені землі через певний проміжок часу стануть придатними для вирощування
зернових.
Не можна недооцінювати роль сорго у сівозміні при
використанні ресурсо- та енергозберігаючих технологій. Сорго найбільше економно
використовує вологу на одиницю продукції (300 частин води, суданська трава –
340, кукурудза – 388, пшениця -515) на солончаках, надає фітомеліоративний
вплив на ґрунт, зменшуючи його засолення. Крім того, що сорго виносить із
ґрунту солі, воно переводить важкодоступні форми фосфору в більш доступні та
підтягує легкодоступні фосфати з 1,5-2-метрового шару ґрунту в
30-50-сантиметровий. Враховуючи, що сорго здатне до відростання, за сприятливих
умов після збирання силос в кінці серпня воно може забезпечити додаткових 3-5 т
органічної речовини. При плануванні сидеральної пари саме цукрове сорго стає
незамінною культурою. Як відомо, цукру сприяють швидкому розвитку біоти, що
вказує не лише на те, що органіка розпадатиметься, а й на те, що мікроорганізми
зможуть швидко наростити свої популяції, що призведе до значного поліпшення
здоров'я ґрунту.
Місце у сівозміні
Найкращими попередниками для сорго є зернобобові, бобові
трави, ярі та озимі зернові, кукурудза, цукрові буряки, ярий ріпак, гірчиця.
При виборі попередника слід пам'ятати, що сорго - культура, що формує дуже
велику вегетативну масу, і хоча на одиницю маси споживає невелику кількість
поживних речовин, в цілому на гектар припадає досить великий винос, особливо
азоту (близько 200 кг/га при врожаї зеленої маси, у суміші з кукурудзою – 500
ц/га). Розміщення цукрового сорго після бобових або зернобобових трав дозволить
скоротити кількість азотних добрив, внесених під цю культуру. Поганим
попередником для сорго є просо, оскільки має багато загальних бур'янів.
Саме сорго є не дуже добрим попередником, оскільки
зазвичай формує високі врожаї зеленої маси і виносить із ґрунту велику
кількість поживних речовин. Крім того, воно відноситься до пізніх культур і
після збирання залишає багато пожнивних залишків, що ускладнює подальшу обробку
ґрунту.
Цукрове сорго можна вирощувати монокультурою протягом 3-5
років без втрати врожайності за умови належного захисту від злакових бур'янів
та компенсації виносу поживних речовин. Розміщення цукрового сорго після
дводольного попередника, в якому здійснювалася боротьба зі злаковими бур'янами,
дозволить отримати чистіший посів, тому при виборі попередника пріоритет
надається дводольним культурам.
При виборі попередника для цукрового сорго в системах
нульової або мінімальної технології обробітку ґрунту варто звернути увагу на
те, що ця культура дуже погано реагує на низькі температури на стартових етапах
зростання. Тому її розміщення після зернових колосових без збирання або
загортання соломи в ґрунт небажано (ґрунт, покритий рослинними залишками,
набагато повільніше прогрівається). Крім того, при використанні нульової
технології можуть виникнути проблеми при внесенні ґрунтових гербіцидів, які
застосовуються для захисту сорго від злакових бур'янів.
Соргові культури добре реагують на внесення добрив та
використання мікроелементів, тому інтенсивна технологія вирощування значно
збільшить як кількісні, так і якісні показники врожаю.
Резюме
У зв'язку з тим, що клімат стає все жорсткішим в умовах
степу майже неможливо вирощувати цукрові буряки без зрошення. Цукрове сорго у
цих жорстких умовах за належної агротехніки може стабільно забезпечувати врожай
на рівні 20-55 т/га зеленої маси. Тому в таких регіонах як Дніпропетровська,
Одеська, Миколаївська, Херсонська області ця культура може значно підвищити
рентабельність рослинництва, збільшити кількість робочих місць для населення та
забезпечити попит на цукор.
Засновник компанії ТОВ «ТД «СОЮЗАГРОКОНСАЛТИНГ» Середа В.І.
на Агровекторі
Відгуки про компанію
