Вовчок: з'явилася вже восьма раса. Що далі?
Нещодавно виробники соняшника дізналися про неприємну новину: з'явилася вже
8-а раса цього паразита. І зараза продовжує поширюватися Україною. Адже основна
зона розповсюдження зарази – Причорноморський регіон. Взагалі ж вовчок досить
поширений на посівах у багатьох країнах. За різними даними, щорічно вона вражає
понад 8 млн. га соняшника.
І щороку фермери спостерігають появу паразита на гібридах, які він раніше
не вражав. На території України вовчок поступово поширюється зі сходу та
південного сходу дедалі глибше у центральні регіони країни та на північ. У
Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Донецькій та на півдні Одеської
області ситуація з вовчком вже критична – тут трапляються особливо агресивні
раси. І повільно, але впевнено вовчок йде далі на північ.
Чума 21 століття -
це, як виявляється, вовчок
Як розповіла фахівець Інституту олійних культур НААН України Наталія
Шугурова, цього року вовчок бачили вже у Київській, Житомирській та
Чернігівській областях. Звичайно, там його ще не так багато, як на півдні, бо
там трохи нижче за температуру, але він починає пристосовуватися до погодних
умов центрального регіону України і проростати в цих природних умовах.
"Оскільки соняшник у нашій країні – найрентабельніша культура, він все
одно просуватиметься в центр і на північ країни, а разом з ним поширюватиметься
і вовчок. Це лише питання часу", – каже Наталія Шугурова.
Спільна еволюція паразита та господаря призводить до появи нових рас вовчка,
здатних долати імунітет стійких до нього сортів та гібридів. У ході
сортооновлення зі зникненням старих сортів та гібридів зникають і старі раси вовчка,
а в процесі мутацій з'являються нові, які пристосовуються до нових генотипів
господаря.
Одна доросла рослина-паразит може давати до 500 тис. нового насіння, а
зберігати свою життєздатність у ґрунті вони можуть до 20 років. Проростає
насіння паразиту при слабокислій реакції ґрунту, вологості 70-85% та
температурі 16-25°С під впливом кореневих виділень рослини-господаря. Цим
пояснюється сильний розвиток зарази в посушливу погоду.
Паразит самозапильний і здатний швидко і легко поширюватися - переноситися
вітром, дощем, комахами, тваринами та іншими способами на великі відстані до 20
км. Втрати насіння соняшника завдяки паразитичній діяльності вовчка досить
великі, за що його називають «чумою XXI століття». Це пояснюється здатністю
паразита знизити врожайність соняшника на 30-70%.
Виростити стійкі до паразиту сорти досить важко через те, що вовчок швидко
пристосовується, продукуючи нові раси. В останні роки саме ця проблема є
найактуальнішою при вирощуванні соняшника. Адже перш ніж вдається помітити
появу паразита, минає до 1,5-2 місяців з моменту його проростання та
прикріплення до господаря. А тим часом рослини-господарі відстають у рості,
кошики виростають дрібними, а насіння містить менше олії. До того ж, ослаблені
рослини більш сприйнятливі до хвороб, зокрема білої гнилі та іржі.
Способи боротьби з
інфекцією
Оскільки вовчок – перехресник, нові раси виникають постійно, схрещуючись
між собою, незалежно від волі людини. В Україну завозяться гібриди іноземної
колекції, розміщуються насінницькі посіви. "Щоправда, зараз слово
"раса" не зовсім коректне, вчені кажуть "популяція",
оскільки в популяції рас дуже багато, і раси не ідентифіковані", -
зазначає Наталія Шугурова.
Ідентифікація проходить кількома способами. Найголовніший – це
сорти-диференціатори. У всьому світі приходять до угоди, вибирають кілька
десятків сортів, які по-різному реагують на вовчок – стійкі чи не стійкі. З
допомогою цих сортів визначають расовий склад. Зараз рас, видів та підвидів
настільки багато, що сорти-диференціатори не встигають показати чітку картину.
На сьогодні відомо вісім рас паразита (A, B, C, D, E, F, G, H), який
постійно мутує, тому згодом їх кількість збільшується і боротися із заразою
стає дедалі важче. З них останні три найвірулентніші. Але за останніми даними,
як повідомляє Н. Шугурова, у нас вже існує не лише 8-а раса, у нас їх уже дуже
багато, серед них: G+, G++, G+++.
На думку фахівця, єдине, що на сьогоднішній момент можна було б зробити, -
це зменшити кількість та масу насіння в орному шарі ґрунту?
«Для захисту посівів соняшника від вовчка слід дотримуватись
організаційно-господарських заходів та використовувати якісне насіння стійке до
паразиту», - каже Н. Шугурова.
Зменшити навантаження
можна кількома способами:
Організація та дотримання розумної сівозміни, тобто повернення соняшника на
те саме поле не раніше ніж через 6-7 років. Але, на жаль, дотримуватись таким
чином вирішення цього питання досить важко з економічних причин.
Використання біологічних методів. У радянські часи на біофабриках
вирощувалась і випускалася на поля в період появи квітконосів паразита
мінімальна мушка Фітоміза. Вона свого часу була досить популярною та
ефективною, адже харчувалася лише насінням паразита, виїдаючи його повністю. Ще
одним біологічним методом є зараження вовчка спеціальним грибом Fusarium orobanche,
що вражає саме рослина-паразит.
Провокаційні посіви. Сіють або соняшник, нестійкий до зарази, і скошують
його до появи насіння, тобто через 35-40 днів після сходів, або проводять
регулярні посіви кукурудзи кілька років поспіль. Вони давали поштовх до проростання
насіння вовчка до 80%, а потім сходи вовчка гинули, що теж зменшувало
чисельність паразита. Для провокаційних посівів використовуються також горох
або соя, що стимулюють проростання вовчка, але не вражаються ним.
Селекційний спосіб полягає у створенні сортів гібридів, стійких до вовчка.
Спроби селекціонерів
Гібриди соняшника Тунка селекції Limagrain та ЄС Белла компанії
"Євраліс" - це найбільш популярні, високопродуктивні та стійкі до
зарази гібриди соняшника французької селекції. Але, як каже Наталія Шугурова,
навіть використовуючи ці гібриди, на жаль, вже цього року було виявлено
поодинокий прояв вовчка. Це означає, що наступного року спостерігатиметься
0,5-1 квітконоса на одну рослину, а це вже багато. А за 2 роки можна
прогнозувати масове заселення. Серед українських гібридів щодо стійкого до 8-ї
раси Н. Шугурова назвала Регіон.
Ефективним гібридом соняшника турецької селекції є Рейна - цей гібрид
соняшника стійкий до 8 рас вовчка, що в комплексі з толерантністю до посухи
дозволяє вирощувати Рейну в таких складних регіонах, як Донецька, Запорізька,
Дніпропетровська, Херсонська області.
Явною перевагою цього гібрида є турецька селекція, особливість якої полягає
в орієнтації на стійкість до посухи та максимальну кількість рас вовчка. Ці дві
головні проблеми заважають турецьким фермерам збирати великі врожаї соняшника,
тож селекціонери успішно вирішили їх за допомогою гібрида Рейну.
Якщо говорити про лідерів, які досягли найбільших успіхів у боротьбі із вовчком,
то Наталя Олексіївна виділяє ВНІС (Всеукраїнський науковий інститут селекції).
Він витрачає на селекцію дуже багато коштів, вирощуючи лінії по всій Україні та
за кордоном.
Зараз селекціонери всього світу намагаються вводити більш менш стійкі
гібриди та сорти соняшника. Цей спосіб не зовсім вирішує питання, тому що
насіння вовчка життєздатне в землі 10-15 років і більше, а соняшник у кращому
випадку повертається на 3-й, а то й на 2-й рік.
Створення сортів - процес тривалий, його можна створювати і 10 і 20 років,
хоча іноді це вдається і за 2 роки. Але якщо раніше можна було вивести гібрид
на довгі роки, то сьогоднішній новий гібрид у кращому разі 5 років не
вражається вовчком, а потім все одно з'являться нові раси (популяції), які його
вражатимуть.
"Поки держава не буде системно працювати з цією проблемою,
селекціонери не встигатимуть вирощувати стійкі до паразиту сорти, адже на
сьогоднішній момент нам фактично загрожує повне знищення посіву
соняшника", - зазначає Наталія Шугурова. Тому це є основним недоліком
селекційного способу боротьби із вовчком-паразитом.
У сучасних умовах проти вовчка використовують також хімічні засоби захисту
рослин, які, на жаль, загрожують великим ускладненням. Незважаючи на це
найбільш ефективним є застосування гербіциду Євро-Лайтнінг, який знищує
практично всі можливі раси, при нормі витрати 1,2 л/а. Але цей гербіцид можна
використовувати тільки на сортах, стійких до імідазолінів, а класичний соняшник
та соняшник, стійкий до Гранстару, не витримують такого сильного гербіциду.
Система захисту соняшника ClearField дозволяє отримувати навіть на сильно
засмічених полях практично чисті посіви і полягає у внесенні гербіциду
суцільної дії Євро-Лайтнінг на стійких до нього гібридах соняшника.
"Пестициди, до яких належить система ClearField - сучасні препарати,
які знищують вовчок непогано, але все це хімія, яка отруює землю. У майбутньому
це призведе до великої проблеми, адже у нас буде багато падалиці соняшника, і
ми нічого не зможемо з нею зробити", - каже Наталія Шугурова.
на Агровекторі
Відгуки про компанію
