Способи запобігання розтріскуванню коренів у озимого ріпаку
Озимий ріпак – це культура, якій
агрономи найчастіше віддають перевагу ніж ярому ріпаку. Пов'язано це з тим, що
озимий ріпак врожайніший. Але, зупинивши свій вибір на озимому ріпаку, агроном
усвідомлює те, що посіви може очікувати безліч небезпек. Пов'язано це буває з
несприятливими умовами для сходів в осінній та зимовий період. Одна із проблем
– вплив низьких температур. Озимий ріпак – культура досить витривала щодо цього
чинника. Так, за відсутності снігового покриву він задовільно переносить
температуру до – 15 0С. А сорти з низько розташованими верхівками
головних пагонів при добре розвинених стеблестоях можуть переносити навіть
зниження температури до - 25 0С. Тим не менш, в певних умовах ріпак
схильний до вимерзання.
Найбільше схильні до ризику загибелі
від морозу посіви слабо розвинені або, навпаки, перерослі, пошкоджені хворобами
та шкідниками. Небезпечний раптовий наступ сильних холодів, коли в рослинах ще
продовжують інтенсивно йти обмінні процеси. Якщо температура знижується
поступово, відбувається загартовування рослин, що дозволяє їм пережити холод навіть
нижче - 20 0С.
Ще одна небезпека – висушення та
осідання землі на полях, де посіяно озимий ріпак. Виникає воно через неякісний
обробіток ґрунту, тривалу посуху, низькі температури при відсутності снігового
покриву, різке чергування низьких і високих температур. При цьому осідання, а
також цикли заморожування/розморожування ґрунту, що повторюються, ведуть до
обривання кореневих волосків і навіть молодих коренів у рослин, виникнення
тріщин на стеблах, кореневій шийці і коренях. До розтріскування коренів
призводять і власними силами низькі температури.
Розтріскування коренів – одна з
причин, що призводять до поганої перезимівлі ріпаку. Адже самі по собі обриви
коренів, розриви та тріщини в них перешкоджають надходженню в рослини поживних
речовин та води, що призводить до зниження врожайності та навіть до загибелі
рослин. Але, крім того, тріщини стають "воротами", через які
проникають хвороби, особливо грибкові. Дуже небезпечний у цьому відношенні,
наприклад, гриб Phoma lingam, що викликає гнилі кореневої шийки та стебла.
Звісно, не в силах агронома змінити
несприятливі погодні умови. Однак зменшити їхній негативний вплив можна і
потрібно. Так, правильна обробка ґрунту, посів озимого ріпаку в оптимальні
терміни, підбір сортів та гібридів, що найбільш підходять для вирощування у
певних ґрунтово-кліматичних зонах значно підвищують виживання рослин.
Не слід забувати і про такий фактор,
як забезпеченість рослин макро- та мікроелементами. Озимий ріпак – культура,
досить чутлива до їх наявності у ґрунті. Особливо це стосується фосфору, калію,
сірки, магнію, бору, марганцю, молібдену, міді, цинку та кобальту. І на
вирішення проблеми розтріскування коренів сильний вплив має якраз
забезпеченість бором.
Ріпак – культура, яка вимагає для
нормального зростання та розвитку багато бору, причому озимому ріпаку бору
необхідно на третину більше, ніж ярому. Цей елемент відіграє важливу роль у
біології запліднення ріпаку, підвищує еластичність тканин – а саме це знижує
розтріскування стебел і коренів, а запобігає ураженню рослин хворобами та їх
загибелі. Також оптимальне забезпечення бором сприяє приросту коріння, що
важливо при весняному відновленні вегетації.
Близько чверті необхідної кількості
бору озимий ріпак поглинає восени, а частину, що залишилася - навесні, у фазі
диференціації бруньок. Тому найчастіше бор вносять саме восени. Дотримання всіх
рекомендацій дозволяє максимально розкрити потенціал культури, отримати хороший
урожай, окупити понесені витрати і отримати прибуток.
на Агровекторі
Відгуки про компанію
